Екологічна освіта в УжНУ: майбутні захисники планети та здоров’я

День довкілля традиційно відзначають у третю суботу квітня. Його мета – привернути увагу до проблем охорони природи та підвищити екологічну свідомість українців. Спеціалісти у галузях охорони навколишнього середовища та екології завжди були затребуваними, оскільки їхні знання та навички є ключовими для сталого розвитку і захисту планети в умовах глобальних викликів.

В Ужгородському національному університету підготовка фахівців відповідного спрямування відбувається на біологічному факультеті та в Навчально-науковому інституті хімії та екології. Щоб краще розібратися в особливостях навчання й умовах підготовки, ми поспілкувалися з керівниками цих підрозділів, а також завідувачами профільних кафедр – ентомології та збереження біорізноманіття (біофак), а також екології та охорони навколишнього середовища (ННІХЕ).

Розпочнемо з Навчально-наукового інституту хімії та екології. Більше про діяльність екологічного крила, роль напряму «Екологія» серед інших та умови навчання розповів д-р хім., наук, професор, директор інституту Василь Лендєл.

– Василю Георгієвичу, як функціонує робота екологічної частини інституту?

– Близько 12 років тому на базі Навчально-наукового інституту хімії та екології було запроваджено спеціальність 101 «Екологія та охорона навколишнього середовища». З того часу ми готуємо провідних фахівців як для шкіл (екологів-викладачів), так і для промислових підприємств (екологів-виробничників).

Особливо сприятливими та плідними були перші роки після додавання курсу. Це було зумовлено тим, що з 2004 року діяла постанова Кабінету Міністрів, яка зобов’язувала кожне підприємство мати у штаті інженера-еколога, відповідального за дотримання екологічних норм і техніки безпеки. Однак з часом ситуація дещо змінилася. Оскільки фахівці часто ставали проблемою для керівництва заводів, тому що вимагали дотримання екологічних стандартів. В результаті зараз на заводах працюють переважно досвідчені спеціалісти, а нових кадрів майже не наймають, пояснюючи це тим, що така посада більше не передбачена в штатному складі.

Зі збільшенням уваги до екологічної освіти у школах було введено дисципліну «Екологія», і ми почали випускати фахівців не лише для виробництва, а й для викладання в закладах освіти.

На жаль, пізніше екологію як шкільну дисципліну було скасовано. Це ускладнило ситуацію, адже екологи-випускники мали змогу працювати й хіміками, і екологами, тобто один викладач викладав би одразу два предмети.

– Яке місце займає підготовка екологів серед інших освітніх напрямів факультету?

– Підготовка екологів займає провідне місце серед інших спеціальностей. До того ж цей напрям користується великим попитом серед вступників і має один з найвищих конкурсів в інституті.

Навчання проводиться за двома освітніми рівнями — бакалавратом та магістратурою. Обидві програми є чинними та пройшли акредитацію у 2024–2025 роках. Магістерська програма триває 1 рік і 4 місяці (на відміну від хімії, де магістратура триває два роки).

Щороку кафедра приймає понад 10 студентів на кожен курс, що свідчить про сталий інтерес до цієї галузі. У перспективі випускники мають змогу працевлаштуватися як у сфері освіти, так і на підприємствах.

– Які умови створені для підготовки фахівців-екологів?

– Кафедра екології має повноцінну матеріально-технічну базу для якісної підготовки фахівців. Лекції, практичні та лабораторні заняття проводяться на сучасному обладнанні. Зокрема, студенти мають доступ до приладів для екологічного моніторингу, а також до навчальних лабораторій, обладнаних за сучасними стандартами. До прикладу, у нас є встановлений автоматичний прилад для моніторингу повітря. Він показує як поточні дані, так і попередні. Навіть метеокомпанії звіряють із нами свої результати, бо наш метод точніший. Єдина перешкода — відключення електрики.

Викладацький склад кафедри — висококваліфікований: на кафедрі працюють два професори, інші викладачі — це доценти та кандидати наук, здебільшого випускники нашого ж інституту. Це створює сильну академічну базу для майбутніх спеціалістів.

У травні заплановано проведення міжнародної конференції з екології, яка, ймовірно, пройде в змішаному форматі. У ній братимуть участь і вітчизняні, і закордонні вчені — це ще раз підтверджує високий рівень інтеграції кафедри у світову наукову спільноту.

На базі  Навчально-наукового інституту хімії та екології функціонує кафедра екології та охорони навколишнього середовища, де здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю 101 «Екологія та охорона навколишнього середовища». Про навчальну частину та подальші кар’єрні перспективи розповів завідувач підрозділу, д-р хім., наук, професор Сергій Сухарев.

– Сергію Миколайовичу, які знання та навички отримує студент спеціальності, який навчається за освітньою програмою «Екологія та охорона навколишнього середовища»?

– Під час навчання студенти здобувають як теоретичні, так і практичні знання. Усе це закріплено в програмних результатах навчання та в державному стандарті освіти.

Практичні навички охоплюють широкий спектр – від забезпечення біорізноманіття до систем екологічного менеджменту, прийняття рішень в умовах невизначеності, що особливо важливо в контексті екологічної безпеки.

Щодо дисциплін, то у навчальній програмі є фундаментальні загальноосвітні предмети: вища математика, фізика, хімія, історія України, історія української культури, філософія, а також профільні екологічні – загальна екологія, неоекологія, моніторинг довкілля, екологічна безпека, економіка природокористування тощо. Починаючи з другого курсу, кожного семестру студенти обирають три вибіркові дисципліни – одну з університетського каталогу для розвитку м’яких навичок, і дві з кафедрального (профільні), де є також курси з інших факультетів, зокрема з біологічного – загальна біологія, заповідна справа тощо. Це дозволяє розвивати як загальні, так і фахові компетентності.

Специфіка підготовки полягає в її міждисциплінарності – до освітнього процесу залучаються фахівці з різних факультетів і кафедр: хіміки, математики, фізики, біологи, інженери, економісти і фахівці з менеджменту.

– Як побудована практична частина навчання? Чи є можливість брати участь у дослідженнях або виїзних практиках?

– Як вже зазначалося, наші студенти з другого курсу проходять як навчальні, так і виробничі практики. Перша – загально-екологічна, як правило, проводиться на природно заповідних територіях. Основною базою для стажування виступає Ужанський національний парк. Студенти бакалаврату мають також практики з екологічного менеджменту об’єктів довкілля та виробничу, а магістри – виробничу, науково-екологічну та переддипломну. Для їх проходження є відповідні бази, з якими укладено довгострокові чи короткострокові договори. У період до Covid-19, наші студенти мали можливість їздити здобувати практичний досвід за кордоном, зокрема в Словаччину, Угорщину та Польщу. Сподіваюся, що після перемоги України у війні з росією, цей компонент повернеться у систему навчання.

Крім цього, наші студенти активно долучаються до наукових досліджень. Окрім обов’язкових елементів (курсова і кваліфікаційна роботи), діє студентське наукове товариство, у межах якого молодь бере участь у конференціях. Вони досить активно беруть участь у таких ініціативах.Зокрема, у травні (13-15 числа) проводиться міжнародна конференція «Екологічна безпека Карпатського Єврорегіону», де також беруть участь здобувачі фаху.

Зазначу, що наукова робота є обов’язковою, адже саме вона формує у здобувачів освіти критичне мислення, вміння робити узагальнення та виділяти головне тощо. У нас проводиться щорічна наукова студентська конференція, в межах якої працює і секція «Екології та охорони навколишнього середовища». На ній студенти презентують результати свої наукових досліджень, включаючи матеріали своїх кваліфікаційних робіт. Крім того, вітаються і наукові публікації здобувачів вищої освіти у періодичних фахових виданнях України та/або журналах, які індексуються міжнародними наукометричними базами. Наукова апробація кваліфікаційних робіт є обов’язковою умовою допуску до захисту

Неформальна освіта вітається, безумовно, якщо мова йде про платформи/курси та інші засоби, що мають безпосередній зв’язок із навчальними дисциплінами або освітньою програмою.

Крім того, студенти долучаються до створення освітніх програм, адже вони також є внутрішніми стейголдерами. Коли вносимо зміни до ОП, то їх думка завжди враховується, що надважливо з практичної точки зору. Молодь по-своєму бачить, як це повинно виглядати, тож ми обговорюємо пропозиції та дослухаємося до них.

– У яких сферах можуть працювати випускники цієї спеціальності?

– Випускники спеціальності «Екологія» можуть працювати у сфері екологічного менеджменту, зокрема у Басейновому управлінні водних ресурсів річки Тиса, Державній екологічній інспекції в Закарпатській області, Департаменті екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА, Гідрометеорологічній службі, а також на підприємствах, де потрібні штатні екологи для обліку утворення та утилізації відходів, розрахунку екоплатежів тощо.

Варто відзначити, що на рівні бакалаврату ми також готуємо фахівців до можливостей проведення хімічних досліджень в аналітичних лабораторіях, до прикладу, в таких установах як Закарпатський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, де, до речі, працюють і наші випускники. Слід згадати і лабораторію моніторингу вод і ґрунтів БУВРу, а також екологічні лабораторії загального профілю.

Хочу зазначити, що здобувачі вищої освіти мають можливість працювати за фахом ще під час навчання, особливо це стосується магістрів, які навчаються у дистанційній формі у другу зміну. Керівництво Навчально-наукового інституту хімії та екології вітає та підтримує здобувачів, які працюють за професією. Крім того, вони також мають можливість проходження практик на підприємствах, де працюють.

Отже, можливості для працевлаштування – широкі, а якщо говорити про віддалені перспективи, ми розуміємо, що після перемоги України екологи будуть надзвичайно затребувані, тому що екологічні збитки, які завдані станом на початок 2025 року, оцінювалися понад 47 мільярдів доларів. Екологи будуть ключовими у координації відновлення екосистем, пошкоджених внаслідок воєнних дій. Безумовно, соціальний вимір і людський фактор є критично важливими — ми втратили людей, зруйновано інфраструктуру. Та водночас не слід ігнорувати екологічну складову. Сьогодні навіть з’явився новий термін — «екоцид», який позначає  масове винищення рослинного або тваринного світу, екологічних руйнувань тощо.

Ми вже зазначали, що в УжНУ крім ННІХЕ майбутніх екологів та фахівців у галузі охорони навколишнього середовища виховує ще біологічний факультет. Більше про освітні програми, що готують відповідних фахівців, а також про те, як біологічний факультет сприяє розвитку теми охорони довкілля серед студентів, дізнаємося від очільниці біофаку канд., біол., наук, доцентки Ярослави Гасинець.

– Ярославо Степанівно, які освітні програми на біологічному факультеті УжНУ готують фахівців з питань довкілля?

– Кожна освітня програма на біологічному факультеті торкається питань охорони довкілля. Майбутні вчителі отримують теоретичні і практичні знання з екологічних дисциплін, щоб навчати майбутніх школярів любити і берегти природу. Біологи прикладної галузі отримують навички з охорони довкілля, які дають змогу працювати їм в екологічних інспекціях, установах охорони довкілля та  природно-заповідного фонду. Фахівці агрономічного профілю навчаються раціонального природокористування та аспектів екологізації технологій вирощування сільськогосподарських культур.

– Як біологічний факультет УжНУ сприяє розвитку теми охорони довкілля серед студентів?

– Освітні програми студентів біологічного факультету вирізняються екологічним напрямом, де значна частина навчальних компонентів містить природоохоронний аспект. Це пов’язано з тим, що Закарпаття є унікальним регіоном, на якому розташовано безліч об’єктів природно-заповідного фонду різних рівнів. До того ж наші студенти мають можливість проходити практики на їх територіях і набувати практичних навичок з цього виду діяльності. Здобувачі широко залучаються до різноманітних екологічних заходів щодо збереження біорізноманіття, підтримання чистоти довкілля, мають можливість власним прикладом та діяльністю зробити свій внесок у гармонію середовища нашого існування.

– Чому важливо обирати професії, пов’язані з екологією, біологією та захистом довкілля?

– На Землі протягом мільярдів років її існування створені умови для вирування життя. Усі взаємозв’язки між живими організмами та факторами неживої природи вибудовані у процесі тривалих еволюційних процесів. Однак, людина, вважаючи себе найбільш важливим компонентом екосистеми,  намагається підлаштувати навколишній світ під власні потреби, що здебільшого призводить до катастрофічних наслідків для довкілля. Ми повинні усвідомити, що природа є середовищем існування для усіх живих організмів, кожен з яких є важливою складовою цієї планети і порушення балансу призведе до негативних змін, які рано чи пізно відіб’ються і на самому людстві. Студенти біологічного факультету, незалежно від обраної освітньої програми, вивчають, як жити в гармонії з природою та не виснажувати ресурси планети, оскільки ці принципи є основою їхнього навчання і майбутньої професійної діяльності.

На біологічному факультеті є відповідний профільний підрозділ – кафедра ентомології та збереження біорізноманіття. Дізнаємося деталі підготовки фахівців, навчальний процес та перспективи працевлаштування від завідувача кафедри канд., біол., наук, доцента Владислава Мірутенка.

– Владиславе Валентиновичу, які знання та навички отримують студенти кафедри, щоб бути конкурентоспроможними фахівцями у сфері охорони довкілля?

– Під час навчання студенти отримують фахові знання в галузі прикладної ентомології та охорони довкілля, формують навички ідентифікації різних груп та видів комах (як рідкісних, корисних, так і шкідливих), користування базами даних біорізноманіття, підготовку матеріалів для написання наукових публікацій, доповідей тощо та отримують досвід участі у конференціях, міжнародних еколого-освітніх та природоохоронних проєктах.

– Які можливості для практичного досвіду мають студенти кафедри?

– Студенти мають можливість проходити навчальну практику як у польових умовах, так і в лабораторіях. Зокрема ми співпрацюємо з багатьма національними природними парками й нещодавно в рамках проходження практики відвідували Ужанський національний природний парк, де студенти здобували практичний досвід з використання різних методик збору ентомологічного матеріалу, його подальшій обробці та аналізу.

Також студенти працювали у рамках ініціативного проєкту з моніторингу якості природних вод у лабораторії моніторингу водних і наземних екосистем, де проводили дослідження з аналізу зразків води, відібраних у різних локалітетах Закарпаття. Отримані результати були представлені на наукових конференціях та опубліковані у наукових збірниках.

– Наскільки випускники кафедри затребувані на ринку праці та де вони можуть працювати після випуску?

– Прикладна ентомологія на сьогодні є досить затребуваним напрямком. Випускники можуть знайти себе у фітосанітарній службі, карантинній інспекції, судовій медицині, лісовому та сільському господарстві. Крім того, наші випускники можуть успішно працювати у закладах природно-заповідного фонду (нацпарки, заповідники) та державних службах структури Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

 

Валерія Мельник,

Інформаційно-видавничий центр.